В екваторіальному поясі Південної Америки на рівнинах виражена зона вічнозелених вологих екваторіальних лісів, які А.Гумбольдт назвав гілеями (португальська назва- сельвас). Для них типові величезна густота, затіненість, багатство і різноманітність видового складу, достаток ліан (довжина деяких досягає 200 м) та епіфітів.
Лише в бразильській Амазонії росте до 4000 видів дерев, тоді як у всій Європі їх близько 200. Типово екваторіальні ландшафти характерні для Західної Амазонії, а Східна Амазонія відчуває вплив сусідніх природних областей і має перехідні до субекваторіальних типи ландшафтів.
В залежності від положення в рельєфі і зволоженості виділяють три типи гілей: ете, варзеа, ігапо.
Ете – екваторіальні ліси межирічних підвищених просторів Амазонської низовини, найбільш густі, високі і різноманітні за флористичним складом. Дерева верхнього ярусу сягають 50-60 м висоти, а окремі екземпляри і 90 м. Найвищим деревом лісів «ете» є могутня кастанья або бертолеція із важким і широким листям. Їх плоди – горіхи із великим вмістом жиру їстівні та експортуються під назвою «бразильський горіх». Для верхнього ярусу характерні також галактодендрони, вуакапуа, еуксилофора, яронас, мимузопс, матамата, каучуконос кастиллоа. Галактодендрони європейці називають «молочними деревами», а індіанці – «коровою». Через розріз на корі цього дерева можна одержати 3-4 літри білого соку, який за смаком нагадує коров’яче молоко.
Варзеа – екваторіальні ліси, що ростуть на високій заплаві Амазонки, яка затопляється не щорічно і на нетривалий час. Дерева верхнього ярусу сягають висоти 40-50 м. Його складають «королева варзеї» сейба і кумару. У плодах сейби міститься волокно, схоже на бавовну, тому часто сейбу називають бавовняним деревом. Другий ярус на висоті 20-30 м утворюють різні види фікуса, гевея– найважливіший каучуконос і головне багатство Амазонії, пальми, поширені цезальпінія. Пальма асай або евтерпа дає олію, смачне овочеве блюдо «пальміто» із молодих паростків, освіжаючий і збуджуючий напій із м’якоті плодів. Пальма цезальпінія або «пау-бразил» відома внаслідок червонуватої деревини як «червоне дерево» і дерево, що дало ім’я Бразилії.
Ігапо – екваторіальні заболочені ліси, які розміщуються на низькій заплаві Амазонки, що більшу частину року знаходиться під водою. Висота дерев ігапо не перевищує 10–15 м. Багато які із них мають дископодібні, ходульні або зовнішні дихальні корені. Найбільш типовими деревними породами ігапо є цекропія або імбауба, арапарис, пиранхейрас, калофіллюм, абіуранас, лурос та ін. Ліан у заболочених лісах мало, проте епіфіти, переважно орхідні, дуже поширені. У річках і озерах зростає величезна водяна лілія вікторія регія (Victoria regia) із листками, що сягають 1,5 м у діаметрі.
Над Західною Амазонією випадає до 3500 мм опадів, що зумовлює величезну густоту річкової сітки. В Амазонку впадає понад 20 приток довжиною понад 1500 км. Під час щорічних повеней затоплюється понад 64000 кв. км. Рослини і тварини гілей повинні пристосовуватись або до постійного життя на деревах, або до перебування у воді. У рослин (імбауба) розвиваються повітряні корені, які підтримують їх над водою.
Типова велетенська вікторія регія 
. У більш сухих лісах ростуть сейба (бавовникове дерево) з дошкоподібними підпорками,
фікуси, пальми, червоні дерева:
махагоні та пау- бразіл , яке дало назву країні; рожеве дерево- жакаранда, какао, каучоконосні дерева гевея та каучо, молочні дерева (кастанья), аналоги мадагаскарського "дерева мандрівників" равенала- хорізія, каваніллезія:
амариліси, ананаси.
Амариліс
Ананас
Надзвичайно поширені епіфіти (на одному дереві можна знайти до 80 видів "квартирантів"), серед яких типові орхідеї ( в т.ч. ваніль) та ліани.
На деревах живуть чіпкохвості жителі. До них належать широконосі мавпи: капуцини, ревуни, павукоподібні, коати, кінкажу, саймірі,тамарини;
Саймірі
лінивці , чіпкохвостий дикобраз, чіпкохвостий ведмідь, опоссуми, малий мурахоїд. Майже не опускаються на землю і кішки- ягуар і ягуарунді , пума і оцелот , дика кішка. Численні земноводні та плазуни: деревні жаби, змії: бушмейстер, аспіди, жакарака, собакоголовий удав, найбільша змія анаконда ; черепахи, ящірки.
До найбільших гризунів світу належить найближчий родич морських свинок- водосвинка капібара (вагою до 60 кг). У річках водяться каймани, алігатори, піраньї, велетенські (до 5 м) арапаїми та інші риби (всього до 2000 видів), небезпечні електричні скати. тапіри
Арапаіма
Дуже багато птахів: від крупних хижаків (гарпія) до найменшої колібрі масою 2- 3 г. Десятки видів папуг: ара (араканга, синій, гіацинтовий, зелений), амазони;
Ара
Тукан
тукани, гоацини.
Гоацин
Тисячі видів нараховують павуки і комахи, серед яких найбільші птахоїди (чорна вдова). Надзвичайно красиві тропічні метелики (всього 90000 видів) з велетенськими крилами до 17 см. До 3 км можна побачити блиск крил деяких геліконід.
Геліконія
У колумбійських лісах протікає унікальна річка - річка п'яти кольорів Каньо Крісталес
