Згурівський НВК
Природні зони

Загальні закономірності поширення природних зон Південної Америки подібні з зональною картиною Африки. Але більший, в порівнянні з Африкою, вплив океану на східну частину материка, розміщення на західному побережжі високогірного поясу Анд, розташування південної частини в помірних широтах вносять суттєві зміни у формування і поширення природних зон Південної Америки.  На рівнинно- плоскогірному Сході материка ширше, ніж у Африці, поширені перехідні зони від приатлантичних лісових до внутрішньоматерикових пустельних (які поширені значно менше, але притихоокеанські- особливо типові).
    У Південній Америці характер грунтово- рослинного покриву залежить переважно не від температурного режиму, а від зволоження. Порівнявши карти розміщення кліматичних поясів та областей і природних зон, можна чітко прослідкувати вплив клімату на природу.

З наведеної порівняльної таблиці видно, як залежить розміщення природних зон від кліматичних умов.

Таблиця 1. Залежність розміщення природних зон Південної Америки від кліматичних умов

    По обидві сторони від екватора в північній та південній півкулях під впливом жаркого вологого екваторіального клімату розташовується зона вологих екваторіальних лісів, або сельвас.

    Найбільшу територію в Південній Америці займають зони ,субекваторіальних поясів (північної та південної півкуль), в яких чітко виражені два сезони (сухий ’’зимовий’’- верано практично без опадів та вологий ’’літній’’- інв'єрно з 1500 мм опадів). У залежності від тривалості та кількості зволоження в них виділяються внутрішні приекваторіальні субекваторіальні ліси та зовнішні притропічні зони саван, рідколісся і чагарників (у північній півкулі- льянос (пальмові савани), у південній- кампос (сухі низькодеревні і чагарникові савани)). 

    У тропічних широтах в Південній Америці розташована менша частина материка. Вздовж східного берега материка в області вологого кліматупоширені тропічні ліси, які отримують 1500- 2000 мм опадів на рік. Майже зникають внутрішньоконтинентальні пустелі, але надзвичайно далеко простягаються з півдня на північ (від 5° до 28° пд.ш.) берегові пустелі. Тут формується особливий тип рослинності- лома, що розвивається під час сильних туманів і мряки- гаруа. Рослинний та тваринний світ пустель- яскравий приклад пристосування організмів до умов навколишнього середовища.

    У субтропічному поясі на заході материка між 32° і 38° пд.ш., як і на всіх інших, розташована зона твердолистих лісів та чагарників, які утворилися в умовах субтропічного середземноморського клімату з вологою теплою зимою і сухим жарким літом. В області континентального клімату (опадів  до 300 мм на рік) формуються зони субтропічних напівпустель і пустель. На схід від Ріо- Саладо в напрямку до узбережжя змінюються природні зонирідколісся і чагарників (кальден), сухі степи, пампас. На східному узбережжі субтропіків формуються вічнозелені мішані ліси- пінерайа.

    У помірному поясі розташовується звужена частина материка, над якою панує західний перенос повітряних мас. Східна частина материка опиняється в бар'єрній тіні Анд і тому там в умовах континентального клімату (опадів до 200 мм на рік) формуються зона напівпустель та сухих степів. В умовах сильного зволоження (до 6000 мм на рік) на західних схилах Анд формуються мішані ліси.