Понеділок, 28.09.2020, 10:44
Вітаю Вас Гість | RSS

Природа материків і океанів
За сторінками підручника
Меню сайту
Австралія
Антарктида
Форма входу

Згурівський НВК
Гілеї

Вологі екваторіальні ліси

Вологий екваторіальний ліс зазвичай називають джунглями. Але на санскриті, звідки прийшло це слово, ’’джангала’’ означає ’’пустеля’’. Ця плутанина має свою історію: в Персії, колоніальній Індії сухі непрохідні зарослі чагарників і низькорослих рослин називали ’’джангел’’. Англійським мисливцям це слово прийшлося до смаку і вони назвали ним для зручності вологий екваторіальний і тропічний ліс. Сьогодні цим словом називають вологі тропічні та екваторіальні ліси, або гілеї, або тропічні дощові ліси. Пояс цих лісів нерівномірно розташовується по обидві сторони екватора в північній та південній півкулях.

Екваторіальний ліс вражає, забути його неможливо. Під впливом сприятливих умов екваторіального клімату (тепло, волого) ліс набуває незвичного для нас вигляду. Рослини гілеї не мають єдиного сезонного ритму. Вони цвітуть, плодоносять і частково скидають листя (на короткий час) в різні періоди, тому тут вічнозелений ліс. Зовні (тобто з просіки, берега річки) перед вами постає суцільна стіна рослин, які піднімаються подекуди до 75 метрів. 

Грізна фортеця непроникна для погляду, вам здається, що рослини стоять стіною і пробитися через них можна лише з допомогою бензопилки. Часто ще гілеї називають ’’зеленим мороком’’, тому що в деяких місцях на землю не потрапляє пряме сонячне проміння. Листя рослин набуває химерного забарвлення ( червоного, жовтого тощо). Іноді можна побачити унікальне поєднання кольорів рослин і тварин. Але насправді ширина зовнішнього ’’бар’єру’’ становить близько 6- 10 метрів, його створюють фітофіти. Коли цей бар’єр подолати, то можна потрапити в просторий величний ліс, де відчуваєш свою мізерність. Очі поступово звикають до темно- зеленого напівмороку (освітлення становить 1% від освітлення на відкритій місцевості). Над головою на висоті 60- 70 метрів розлягається живий покрив, під який навіть шквали дощу докочуються через 5 хвилин. Під ним в кілька ярусів розташовуються крони дерев. Прямі стовбури без жодної гілки нагадують парасольку, розкриту на тій висоті, де дозволяє простір. Стовбури дерев мають гладеньку та тоненьку кору, яка не перешкоджає розвитку квітів і плодів безпосередньо на стовбурах (явище кауліфлорії). Верхній ярус складають так звані переростки, які панують над покровом. Найвище дерево досягає 84 метрів, його крона займає площу 0,5 га. Більшість дерев мають набагато меншу висоту, адже перезволожені ґрунти не в змозі втримати дуже високі дерева. Тому і коренева система дерев розташовується переважно горизонтально. Крім того, біля основи цих дерев відходять в сторони контрфорси - плоскі бокові вирости (6- 9 метрів). Такі вирости деяких дерев можна обійти за 5 хвилин. Додаткову стійкість надають гігантам ліани, які зв’язують крони дерев в одне ціле. У гілеях все живе розростається до неймовірних розмірів. Трава росте з швидкістю 90 см на добу. Удави досягають 11 метрів. На 1 га тут можна зустріти 42000 видів комах (на 1 квадратному метрі повзає до 800 мурашок 50 видів), 750 видів дерев.

Нижче гігантських переростків розташувався головний покрив зі щільно зімкнутих крон. Тут ростуть тіневитривалі рослини- пальми, папороті, саговники, філодендрони, драцени. Могутні ліани спіралями піднімаються до вершин. Дерева вкриті епіфітами, які поселяються навіть на інших епіфітах (це епіфіли), часто на них поселяються і паразити-душителі (фікуси). 

Гарну послугу деревам надають мавпи (серед яких розмірами виділяються горили), шимпанзе, які здирають епіфіти в пошуках їжі. 

Безпосередньо на землі живуть невеликі тварини, які можуть вільно рухатися в хащах- окапі (невеликий жираф, до 1 метра висотою), карликовий бегемот, і навіть люди тут найнижчі- племена пігмеїв ака, зріст дорослої людини у них досягає лише 130 см.

Євразія
Північна Америка
Океани
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Copyright MyCorp © 2020
Згурівський НВК 2013
Безкоштовний хостинг uCoz